Виктор Павлик — Спогад

Слушать Виктор Павлик — Спогад

Текст Виктор Павлик — Спогад

Ти мене пригадай з ночі за край,
Полечу я у спогади твої.
Я живу в твоїх снах, твоїх сльозах,
Я потрапив у пастку, мов птах.

Ти мене пригадай, не відпускай
Твоє тіло солодка неволя,
Твоя тиха печаль — вранішня даль,
Твоє серце сумне, почуття неземне
Знову кличе у спогад мене

Ти мене пригадай, подаруй мені рай
Нагадай мені свій поцілунок.
Ти мене пригадай, подаруй мені рай.
Твої спогади — мій порятунок.

Ти мене пригадай, запам’ятай
Ти у мене єдина розрада,
Твої очі ясні, як у ві сні,
Даруватимуть світло мені.

Ти мене пригадай, з ночі за край
Полечу я у спогади твої,
Твоя тиха печаль — вранішня даль,
Твоє серце сумне, почуття неземне
Знову кличе у спогад мене.

Ти мене пригадай, подаруй мені рай
Нагадай мені свій поцілунок.
Ти мене пригадай, подаруй мені рай.
Твої спогади — мій порятунок.