Виктор Павлик — Охота

Слушать Виктор Павлик — Охота

Текст Виктор Павлик — Охота

Я чекав до темна, але ти не одна.
Проводжає тебе той, кому поталанило,
Наче сувеніри ти все колекціонуєш серця,
Ти як дощ по весні, та здається мені,
Що ніколи в житті ти нікого не любила,
І твоя душа пройти до кінця.

Приспів: І все твоє життя – нескінчене полювання,
Все життя ти полюєш на кохання,
Все життя граєш ти по правилам своєї гри,
Там де постріл, там не все так просто,
Люба, люба, люба моя,
Ти програла бо сама бажала полум’я.
І не знала що в любов стріляла,
Люба, це придумав не я!
Бо кохання – таємниця,
Бо кохання – таємниця не моя.

Ти полюй – не полюй і цілуй – не цілуй
У душі пустота, припорошена обманом,
Дні твоєї ночі наче кадри у старому кіно,
То навіщо тобі той придуманий біль,
Ці розбиті серця, і прочитані романи,
Спокою і щастя ти не знаєш у житті все одно.

Приспів.