Виктор Павлик — Новоселиця

Слушать Виктор Павлик — Новоселиця

Текст Виктор Павлик — Новоселиця

Є, напевно, в кожного в житті
Щось до болю дорогЕ у світі.
І у мене є щасливі дні
Юності моєї — первоцвіти.

2.
Бачив я багато у житті:
Різні села і міста великі.
Та вертає спомин у віснІ
До твоїх садочків, вулиць тихих.
3.
Де кохання першого весна,
Яблуневим буйним п’янким цвітом,
Полонила юнії серця,
Понесла у вирій понад світом.

Приспів:
Новоселиця, Новоселиця —
Місто перших мрій, моїх мрій, надій.
Новоселиця, Новоселиця —
Місто перших мрій і надій.
4.
Пригадались друзі дорогі
Із шкільних років, років крилатих.
Пригадались рідні береги,
Матіоли, що садила мати.
5.
Розлетілись ми ген по світах,
Хтось у ІзраЇль , хтось до Канади.
Та не вже життя: цей диво-птах,
Не поверне до рідної хати.

6.
Посідали б разом, як колись,
За веселим празниковим столом,
І пісні б улюблені неслись
Понад Прутом, понад нашим долом.
7.
Про Червону руту, Водограй,
Про нашІ надії й сподівАння,
Про наш милий серцю рідний край,
Про нашІ стрічАння й розтавАння.

Приспів:
Новоселиця, Новоселиця —
Місто перших мрій моїх, мрій, надій.
Новоселиця, Новоселиця —
Місто перших мрій і надій.

8. (розмовою)
Мріялось, бажалось, не сбулОсь.
Та чому, хто може відповісти.
А душа ж так прАгнула чогось,
Не судилось квітам тим розквісти.