Валентин Стрыкало — Так гріє

Слушать Валентин Стрыкало — Так гріє

Текст Валентин Стрыкало — Так гріє

Так гріє, кохана, я вже не хворію,
Тож завтра я зможу піти
Подалі, зустрінемося на вокзалі
І поїдем туди.

Де ти намалюєш квіти навколо слідів від куль на стіні,
Послухай, я хочу ділити з тобою кожну хвилину в житті.
Про те, що я завжди чув твій голос,
Ти не дізнаєшся ніколи.

Гаразд, тікай а я шукатиму нову,
Весь час нехай не гріє я переживу.

Так темно, послухай, хіба я даремно
Підпилював грати весь рік,
Крізь вікна я піду непомітно
Не відчуваючи ніг.

Та ти не пробачиш Богові жорстокість його дітей
І поїзд поїде без нас, і я не маю інших ідей,
Окрім як чекати і я сам не свій від болю.
Ти не дізнаєшся ніколи.

Гаразд, тікай а я шукатиму нову,
Весь час нехай не гріє я переживу.

Гаразд, тікай а я шукатиму нову,
Весь час нехай не гріє я переживу.