ТНМК — По радіо співали москалі

Слушать ТНМК — По радіо співали москалі

Текст ТНМК — По радіо співали москалі

I

Мене звуть Сидоренко. Цього разу я прокинувся

у грудні. Попиняв я, почухав я себе за

майбутнє. Хай знають присутні – їм я не хіло

сало-текіла, кава та какава (гад!)

 

Знаю я, за що така везуха. Кожуха я

одягнув, натягнув капелюха я на лоба

Його я, судячи з усього, носитиму до гроба

На це щоразу мама каже: “дурак ты, Саша”

 

Фіфті на фіфті, їду я у ліфті, там сусідка

б’є сусіда. Звати її Ліда. Ні за що, ні про що

б’є. А взагалі мовчу я на цій стадії.

І чутно, як по радіо співають москалі

 

II

Значиться так (як?). Мене звуть Михайлюта (круто)

Тама вам не тута. Почувши, як тамтами (бум!!!)

Прокинувся я вранці (шо?!). Тобто у дванадцять (а…)

В житті завжди є місце подвігу, так шо уря (уря!)

 

Далі – ще більше. Вийшов я на сонце (“Здра, моя ра”).

Те, що вчора, вчора було, сьогодні гра нова!

На дворі панувала тиша.

Лише сусід мій, звати його Міша, тихо плакав (а-а-а)

 

А я підняв догори вухо. Ліве. Слухав,

що на це там скаже мама: “Олежка, ты забыл

панаму”. Між іншим, маму слухав я запнувши праве вухо,

бо саме у нього і співали москалі

 

III

(Ю-ху! В “Yahoo” його шукай!)

Моє фаміліє Жуйков, я бацаю по струнах (бац!)

Опівночі, коли бріт-поп лежить по своїх трунах

Вихожу я на двір та починаю “Ай-Я-Яй”

Подагру без віагри лікую я хіп-хопом.

Коли навкруги жопа, називаю її жопой

 

Сьогодні я у грі, “Костенька, иди домой”

А можна він ще почитає?…

Тож, завтра я у грі, зустрінемось за грою

Зробіть тихіше радіо, а то там москалі!

 

IV

(Чпок-к!) Добрий вечір! Прізвище моє Приступа

Спокій був порушен грубо. Тупо заспівали півні

(“Голубая…Бєєє!) У відповідь похавав манкі

Опісля сніданку вийшов я на вулицю

 

О шостій ранку побачив на дверях плаката білого

Дебіли два пальцями тикали-шукали правди

Діставши маміну помаду (“Эдик, может быть

не надо”), я написав – шукайте її в кривді

 

Ця голка у яйці в дупі у вівці

Сусідка Лідка, така собі тітка. Влітку.

По стінах фарбою звернулась до міського голови

Ей, довго ще на радіо будуть лише москалі?

 

V

Два, два нулі, один – наступна фаза, блін

Живу без криші. Крисі, миші слухають, як плаче Міша.

Садюга його жінка. Ліда (да-да)

Сувора така тітка. Як би з мене швидко не зробили свідка цього кримилалу.

 

По радіо сказали,

Що .ru – це рідна Україна. (Чо? Шо?)

Нічого я не маю проти, я так, взагалі.

Залишаю вас із радіо. Співайте, москалі!