Один в каное — Про білизну

Слушать Один в каное — Про білизну

Текст Один в каное — Про білизну

А вітер тихо колихав білизну
Яка висіла на краю балкону
І віддавалась повністю, наскрізно
Промінню стихлому, та ще палкому

Згасав яскравий вечір, колихались
Смарагдові листки натхненних вишень
І моє серце, що не розкохало
Пришвидшило своє биття на тиждень

Пройшлася тихо-плавно по камінню
І розляглась на ньому темна кішка
Віддавши у цю мить себе промінню
Яке згасало просто і розкішно

І я віддав промінню своє серце
Яке і так яскраво променилось
Закоханістю, що не проминеться –
Те серце, що фатально провинилось!

А вітер тихо колихав білизну…[x2]