Один в каное — Осінь

Слушать Один в каное — Осінь

Текст Один в каное — Осінь

Море лягає в пісок, коли осінь
Приходить з пустим відром по морську сіль
Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла
Так ніби він з води і піску
А ми – зі скла

Ти – самота, ти – саме та осінь
Яка так до лиця всім, зовсім
Як самота, ти – саме та осінь…

Знову ми всі як один – білі вірші
Лише коли паде дощ – раптово інші
«Доволі писати з дерев, –
Гукають, просять, –
Листоноша давно помер
Листів не носять!»

Ти – самота, ти – саме та осінь
Яка так до лиця всім, зовсім
Як самота, ти – саме та осінь…