Марія Бурмака — Ой, вербо, вербо

Слушать Марія Бурмака — Ой, вербо, вербо

Текст Марія Бурмака — Ой, вербо, вербо

Ой, вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?

Ой, знесла, знесла тиха вода,
а я молода, як ягода.

А я молода, як ягода,
не iду замiж за рiк, за два.

А iду замiж аж п’ятого
за того п’яницю проклятого.

Ой кажуть люди, що вiн не п’є,
а вiн щодня з корчми iде.

А я молода — проти нього,
несу таляра золотого.

Несу таляра золотого —
викупить коня вороного.

Не раз, не два я викупляла —
крiзь вiконечко утiкала.

В темнiм садочку ночувала,
рiзних пташечок наслухала.

Соловей каже — тьох-тьох, тьох-тьох —
сипляться сльози, як той горох.

А зозуленька — ку-ку, ку-ку —
нащо я терплю таку муку…

Ой, вербо, вербо, де ти росла,
що твоє листячко вода знесла?