Антитіла — У книжках

Слушать Антитіла — У книжках

Текст Антитіла — У книжках

Зупинись, потяг, доїдемо потім.
Бачиш: коридор, тато, речей небагато.
Знаєш, а то ж я намалював собі братика на столі
І, мабуть, тепер він дізнався, і на мене заображався.

Па, чесно, більше не зроблю так.
Швидше знімай рюкзак і давай гратись
Я ж іще не вмію прощатись.

І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому.
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць, а він — чекав удома.

Віршик вивчу i на стілець вище.
Буду для тебе старатись i слова не забувати.
Тату, а чому твої стали очі червоні?
Справді, треба — і ніхто інший за тебе.

І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому.
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць, а він — чекав удома.