PVNCH — Шістьтридцять
Слушать PVNCH — Шістьтридцять
Текст PVNCH — Шістьтридцять
[Куплет 1:]
Шоста тридцять ранку, якось толком і не спав
Пару рим до купи склав, зарядив був самопал
Давно не стріляв, так мо’ сьогодні щось і йобне
Монстр музу згвалтував, щоб народити вам «Голодний»
Наш реп явно не модний, тому тарюся на Секах
На співбесіді сказали що я схожий, блять, на зека
Мало стало якось репу, той, що зачіпає вуха
І хуй угадаєш, тут ти чи тебе хтось буде слухать
СУКА
Я погано спав, не голюся вже давно
Дивно, коли з головою тебе хаває це дно
На реп підкинув бітло, той, що Сьомий вчора різав
Оцей наче заїбися, для майбутнього релізу
В голову щось лізе, та вилазить тільки кал
Мені вже 21, пів житухи проїбав, вау
Що мені дав реп? Здоровезне, аж, ніщо
Та я вже давно поставив всю житуху на хіп-хоп
[Приспів (x2):]
Так хочеться закрити очі, (очі)
Приспати всі оці думки, (думки)
Та голос в голові шепоче:
«Ти знаєш — від них нікуди не втекти»(Не втекти)
[Куплет 2:]
Підвожу підсумки останніх днів у символічний час
Дощ бринчить по підвіконню, ранок зустрічає нас
Ми невпинно працювали не одну безсонну ніч
Та сьогодні наче вперше стою з майком віч на віч
Хочу я вам розповісти ким являюся насправді
І для цього відкриватиму по черзі вам всі карти
Не найкращий син, батьки, я вибачаюсь за характер
Але є такий як є, і цього не відібрати
Ніч навіяла думок, треба по полкам їх розкласти
Йду пліч-о-пліч разом з музикой, доки не склеїв ласти
З дамами серце будував на майбутнє теплі плани
Дами виявились суками, залишилися шрами
Не приносять ноти користь, і з роботою не склалось
В ніч папер беру і біт — це все що нам приносить радість
На годиннику 6:30, отже вже пора прощатись
Навіть не помітив, як новий день вже встиг початись
[Куплет 3:]
Попільниця пуста, в стакані тане лід
Сюди себе накромсав, хоч якийсь то слід
Здається, що несчастний світ пройшов крізь мене
Вулицей думок, приблизно, в довжину Бродвея
Скільки втрачених моменів, в чому винен сам
Все до купи не склав, у мобілу написав
Слова, які могли б бути комусь потрібні
Але там пусто, а тепер лише пост скриптум
Мій реп, він загалом для мене
Тому не дивуйсь, що не проперся куплетом
Північні A$AP-и із розділу твого життя
Думаєш багато маєм — а ж насправді НІХУЯ
Попільниця пуста, стакан повен води
Розтанула моя ніч — я горе в ній втопив
Годинник зупинився, без тридцяти сім
Будилник лунає для тих, хто прокинувся в сні
[біп-біп-бібіп, біп-біп-бібіп]
[Приспів (х2):]
Так хочеться закрити очі, (очі)
Приспати всі оці думки, (думки)
Та голос в голові шепоче:
«Ти знаєш — від них нікуди не втекти»(Не втекти)
[Куплет 4:]
Ніч без сну, у легенях дим
Знову почерком нерівним начеркав тут пару рим
Звідки прийшли, ну і де були спочатку, НЕВАЖЛИВО
А головне де ти в кінці поставиш крапку
І хоч в кармані пятка, очі сховав в капюшон
Знаєш сам, тут ти загубив більше ніж знайшов
Нікуди досі не дійшов, і не став ніким
Тому, можливо, у фіналі лишишся один
Серед бетонних стін жити вчились на помилках
Комусь три метри під землю, комусь небо в клітинку
Не тільки взимку тут віє холод собачий
Роби людям добро, але не чекай на віддачу
Вже майже сім, а я як привид у своїй кімнаті
Метро прокинулось, а ми ще не лягали спати
