LAUD — Виринаю

Слушать LAUD — Виринаю

Текст LAUD — Виринаю

Половина провини моєї
Знаю що прогадав
Певно марно чекав
Суті не помічав

Ти не здатна долати зі мною
Довгий шлях без води
Я не змушую іти
Звикну до самоти

Ззовні все так як я захотів
Але воював завжди проти стін
Глухих, твоїх

Слово на слово множили ми
Склеїти ціле без половини
не вийде, не вийде

Я поставив все на паузу
Вірив що мелодія твоя живе
Іще живе

Ніби став прозорим озером
Ти на дні лиш бачила
Свій силует
Золото монет

Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду

Завмираю два кроки до раю
Немає сил далі йти
Не придумав мети
Я хотів би як ти

Забувати, не знати жалю
Що на серці люта зима
В жилах кров не текла
Як зі мною була

Так я не той хто
Зорі з небес
Взяв і дістав
В долоні поклав твої

Твої
Запечені рани рвані від слів
І я за весь час тобі не вгодив
Знову, і знову

Я поставив все на паузу
Вірив що мелодія твоя живе
Іще живе

Ніби став прозорим озером
Ти на дні лиш бачила
Свій силует
Золото монет

Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю виринаю
Я не потону
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю,
я не потону
я від тебе йду (бейбе)
Я від тебе йду

Виринаю, виринаю
Я не потону
Я від тебе йду
Я від тебе йду